Сидур Тегилат Гашем. Аннотированное издание с новым русским переводом. Малый формат

з обраними транслітераціями

Нусах Га-Арі Заль 

складений Шнеуром-Залманом з Ляд на основі розпоряджень Раббі Іцхака Лурії Ашкеназі 

Свого часу сидур "Тегілат Гашем" був перекладений англійською, французькою, португальською та іспанською мовами, а в 1987 році єрусалимське видавництво "Шамір" вперше здійснило його переклад на російську мову під редакцією проф. Р. Брановера. З того часу велика кількість російськомовних євреїв долучилася до юдаїзму, і виникла потреба у новому виданні збірки молитов. Це видання містить докладніші вказівки про те, як слід поводитися під час молитви, і детальний опис прийнятих у хасидів Хабада звичаїв, пов'язаних з молитвами, цицит, тфілін і общинним читанням Тори.

Перекладачі та науковий редактор, працюючи над новим перекладом сидуру, стояли перед проблемою: як, зберігаючи близькість текстів до оригіналу, передати на російській мові, що сучасно звучить, зміст і звучання їх стародавніх і вічно актуальних рядків. Ми намагалися уникати застарілої лексики та інверсій і, користуючись сучасною лексикою, не порушити загальний високий склад молитов. Всі івритські терміни дано у вимові, прийнятому в Ізраїлі, з міркувань зручності для користувача.

Працюючи над цим виданням, ми намагалися максимально полегшити завдання для тих, хто вперше знайомиться із традицією єврейської молитви та ще не набув усіх необхідних навичок. Хоча раніше вже були видані подібні молитовники у перекладі на російську мову, серед них не було докладно прокоментованого видання, призначеного для самостійного навчання та
відповідного "Нусаху Га-Арі". Пропонований до вашої уваги молитовник покликаний заповнити цю прогалину.

У цьому виданні дано паралельно тексти молитов на івриті та їх переклад російською мовою.

• Текст на івриті був повністю перенабраний більшим і зрозумілішим шрифтом; були замінені зіпсовані літери та надто дрібний шрифт колишніх видань; текст був дбайливо відкоригований на основі ретельного вивчення та порівняння з попередніми виданнями сидуру.

У тексті на івриті зірочкою помічені літери, які мають бути оприлюднені знаком "шва на" (приблизно вимовляється як дуже короткий звук, схожий на російське "е"). Якщо буква оприлюднена знаком "шва" і не позначена зірочкою, "шва" не вимовляється. У наведених нижче випадках "шва" завжди вимовляється, і це ніяк не позначено:

Коли вона стоїть під будь-якою першою буквою слова;

Коли прямо перед нею є ще одна буква, оприлюднена "шва", як у слові נפיטןז (однак наприкінці слова "шва" не вимовляється, як у слові אנת).

При прийнятті рішення, в яких місцях розголос "шва" має звучати, ми дотримувалися системи ранніх видань сидуру "Тегілат Гашем" на івриті.

Буква ה ("гей"), аналога якої немає в російському алфавіті і яка відповідає фрикативному "г", знайомому російськомовному читачеві з південноруських діалектів та української мови, передається у нашому виданні знаком

Чотирилітерне Істотне Ім'я Творця, заборонене до виголошення і замінене в молитві ім'ям "Адонай", наведено в тексті на івриті у вигляді двох літер "йод":יי. Подібне позначення вже давно стало традиційним для єврейських молитовників. Там, де в молитві зустрічається це Ім'я, потрібно зосередити думки на значенні як форми, що вимовляється Ім'я, тобто слова "Господь", так і письмової форми, тобто тетраграматона, значення якого-"Той, Хто був, є і буде", "Предвічний" (Шулхан Арух, Орах Хаїм 5:1). Сенс Імені "Елогім", що перекладається нами словом "Бог", - "Всесильний", "Всемогутній", "Бог сил".

Щоб допомогти читачеві орієнтуватися, найважливіші розділи молитви були забезпечені заголовками.

•    Додавання до молитви, що відносяться до різних особливих випадків (наприклад, на рош ходіш і т. д.), були виділені сірим фоном і забезпечені детальними інструкціями, що стосуються випадків, коли їх треба додавати.

•    До тексту та приміток додано чіткі та докладні інструкції щодо поведінки під час молитви (коли сидять, встають тощо), а також наведено закони та звичаї щодо цього питання. Інструкції, що стосуються лише рідкісних випадків, теж входять у книгу, і перебувають у межах сірому фоні. Інструкції додані і в текст івритом, і російською, для зручності тих, хто молиться будь-якою мовою.

•    У сидур включені всі тексти громадських читань Тори та Пророків у свята та особливі дні єврейського року разом з їх перекладом на російську мову. Крім того, додано уривки з тижневих розділів, які читають у суботню мінху, та шахарит у понеділок та четвер.

•    У додатку, який називається "Вибрані закони та звичаї", детально викладено закони та звичаї, що стосуються молитви. Звичайно, читач повинен враховувати, що ця збірка — так само, як різні закони та вказівки, що згадуються в сидурі, не повинні сприйматися як замінники Шулхан аруха. Так як ці закони та звичаї були обрані з багатьох інших з різних джерел і коротко викладені тут, не мало на увазі, що вони будуть використовуватися як база для встановлення галахи.

•    Глосарій наприкінці сидуру включає роз'яснення термінів і понять, що вживаються в сидурі, і містить у собі широку інформацію про єврейську літургію та свята.

•    У цьому виданні серед інших важливих додавань список віршів, що відповідають єврейським іменам
Танаха, які прийнято додавати наприкінці молитви аміду.

•    Ілюстрації наприкінці сидура покликані наочно подати ті вказівки закону, які цілком зрозумілі з тексту.

•    Розділ "Вибрані транслітерації" знаходиться в кінці сидуру і містить транслітерації основних молитов. Транслітерації відповідей на молитви, які зазвичай читають на івриті (таких, як "кедуша", благословення на читання Тори, кадиш ятом та ін.), надруковані там, де зазвичай знаходиться російський переклад, навпроти тексту на івриті. Переклад російською знаходиться в нижній частині сторінки.

Зберігаючи традицію попередніх видань сидуру "Тегілат Гашем", вказівки Алтер Ребе, надруковані в тих виданнях, зібрані та надруковані у спеціальному додатку наприкінці цієї книги.

Колектив, який підготував це видання, доклав максимальних зусиль для його досконалості. Ми, однак, впевнені, що не змогли уникнути певних недоліків. Ми припускаємо, що зауваження та виправлення читачів заповнять наші недоліки, будучи врахованими у наступних виданнях.

Ми сподіваємось, що ця книга стане повсякденним супутником десятків тисяч наших єдиновірців у різних країнах. Немає сумніву, що така робота потребує постійного вдосконалення та доповнення. Але й сьогодні, оцінюючи результат своєї праці, ми відчуваємо радість, оскільки це видання вже давно чекають у всій російськомовній діаспорі.

З повагою, рабин Йосеф І. Окунєв, директор видавничого дому F.R.E.E. a division of Friends of Refugees of Eastern Europe
18 елул, 5771 Бруклін, Нью-Йорк