Талмуд и Интернет (Джонатан Розен)
Рік видання: 2008
Сторінок: 157
Перекладач: Лукьяненко, К.
Редактор: Генкин В. И.
Мова: Русский
Обкладинка: тверда
Формат: 12x1x21
Що може пов'язувати Талмуд — давню книгу єврейської мудрості та Інтернет — продукт сучасних високих технологій? Автор знаходить дивовижні паралелі у цих безмежних і водночас завжди незавершених світах. Сторінка Талмуду та домашня сторінка Інтернету парадоксальним чином схожі. Джонатан Розен, американський прозаїк і есеїст, розмірковує про талмудичну мудрість, долі своїх предків і взаємозв'язки речового та духовного світів.
Фрагмент із книги:
Бабуся не закінчила середньої школи, хоча вона дуже любила читати. Я часто водив її до найближчої бібліотеки, яка за дивним збігом обставин стала тепер синагогою. Там вона набирала різне чтиво, виставлене на вітринках, що обертаються. Поки в неї не ослаб зір, вона ковтала за тиждень кілька таких книжок. Крім цього вона відстежувала публікації в ділових колонках кількох газет, з особливою увагою прочитуючи біржові зведення, що набираються дрібним шрифтом, якими більше ніхто з моїх рідних не цікавився. Саме практичність моєї бабусі допомогла мені та моїй сестрі закінчити університет. У якомусь сенсі вона була зі мною всі роки навчання у Єлі. Її останнє бажання, хоч воно й завдало укол моїй дитячій потязі до містичного, виявилося й останнім уроком, який повністю відповідав одній зі сторін талмудичного вчення.
Талмуд каже: якщо ти садиш дерево і хтось прибіг із звісткою, що з'явився Месія, то тобі слід спочатку закінчити свою справу і лише потім, коли роботу завершено, ти можеш вийти подивитися, чи справді Месія прийшов. Ця історія наголошує на важливості життя в цьому світі. Ця розповідь не про посадку дерева, а про те, що людина не повинна відриватися від реального життя. Бабуся була міцно вкорінена в реальному житті, і коріння це було глибоке, як коріння дуба з міського скверу.
По той бік стояла мати мого батька. У моїй свідомості вона була свого роду безтілесним духом, який завжди був присутнім і володів владою затьмарювати все відчуттям втрати і смутку. Я не знаю (і не наважуюсь гадати), чого їй хотілося перед смертю. Однак саме знання того, що трапилося з моєю ефемерною бабусею, неймовірно проникає в мій життєвий досвід і позбавляє мене успадкованої легкості світосприйняття.
Написати відгук
Ваше Ім’я:Ваш відгук: Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
Оцінка: Погано Добре
Введіть код, вказаний на зображенні: