Дороги еврейских скитаний

У 1926 році Йозеф Рот написав книгу, яка напрочуд свіжо звучить і сьогодні.

Проблеми містечкових євреїв, які колись поїхали до Західної Європи та Америки, давно вже стали загальними проблемами мільйонів емігрантів — євреїв та неєвреїв. А ставлення західних європейців до східних сусідів майже не змінилося.

1926 року Роту, вихідцю з Галичини, асимільованому єврею, бездомному мешканцю віденських, берлінських, паризьких готелів, тридцять два роки. Він живе на гонорари від газетних статей, пише швидко, працювати любить у кафе, під безладний гуркіт голосів якоїсь напідпитку компанії, осушуючи келих за келихом, чарку за чаркою, в яких міститься необхідна для роботи рідина — вино чи пиво, коньяк чи шнапс , а іноді і все впереміш. Часто поруч із ним можна побачити красуню з очима газелі, віденську єврейку Фрідерику («Фрідль») Рейхлер, молоду дружину. Рот на зльоті своєї журналістської та письменницької кар'єри. З нікому не відомого віденського репортера він за кілька років зумів стати постійним співробітником респектабельної «Франкфуртер цайтунг», а отже — увійти до когорти найпомітніших публіцистів та журналістів Німеччини; на його рахунку безліч репортажів та фейлетонів, а також перші опубліковані романи.

«Автор тішить себе наївною надією, що в нього знайдуться читачі, перед якими йому не доведеться захищати євреїв європейського Сходу, – пише Рот у передмові, – читачі, які схилять голову перед стражданням, величчю людської душі та й перед брудом, вічною супутницею горя».,

 Тепер і у нашого читача з'явилася можливість виправдати надію класика — «Дороги єврейських поневірянь» нарешті виходять у Росії.