Как быть евреем (Джеймс Кугел)

390 грн

Модель: Книжники
text_sku
Наявність: Є в наявності

Відгуків: 0 | Написати відгук

В закладки

До порівняння

Швидке замовлення

Будь ласка, вкажіть свій номер телефону та iмя, щоб ми могли звязатися з Вами

Опис Відгуки (0)

Рік видання: 2009
Сторінок: 224
Перекладач: Табак, Ю.
Редактор: Подольская, И.
Мова: Русский
Обкладинка: тверда
Формат: 12x2x21

Книга найвідомішого сучасного біблеїста Джеймса Кугела вводить читача у світ іудаїзму. Автор захоплююче і доступно, у формі діалогу між двома євреями — літнім банкіром та молодим філологом — розповідає про проблеми та завдання сучасного єврейства.

Тора, міцвот, іврит, Ізраїль — ці та інші теми обговорюються у книзі. Читач дізнається з неї багато корисного та цікавого, і найголовніше — що означає у сучасному світі бути євреєм і що для цього треба робити.

Фрагмент із книги:

Ще додам, що різниця між письмовим текстом і усною традицією не така вже й велика, як може здатися на перший погляд. Хоча тлумачення передавалися від покоління до покоління лише усно, є цілком достатньо письмових свідчень про такі тлумачення — навіть у Біблії, особливо у пізніх книгах. Взяти хоча б питання, яке ти поставив: як дотримуватись Шабат? Звернувшись виключно до Тори, ми знайдемо там тільки загальну заборону на працю і такий самий загальний наказ дотримувати Шабат як святий день, та ще кілька деталей - заборона запалювати вогонь, переходити зі свого "місця" на інше, збирати хмиз, манну і т.д. Але в Книзі Ірмеягу конкретно сказано про Шабат: «Не виносите ноші з ваших будинків» (аж до ключів від будинку, про які ти говорив), а в Книзі Нехем'ї йдеться про заборону купівлі-продажу в Шабат, у тому числі заборону стосуватися навіть грошей. Можна вважати, що такі заборони вже закладені в Письмовій Торі, але те, що в пізніх книгах вони вказані прямо, показує: як сама Тора передавалася від покоління до покоління, так і традиції тлумачення, що її розкривають. У цьому сенс: нам такі перекази настільки ж авторитетні, як і текст. Вони невіддільні від тексту.

ю. л. Але припустимо: хтось у наші дні покаже, що первісний зміст того чи іншого слова в Торі в подальшому інтерпретувався невірно, адже таке трапляється в біблійній критиці, чи не так?

д. д. Ти, як і раніше, ставиш текст понад усе і відокремлюєш від традиційної інтерпретації. Будь ласка, зрозумій, якщо я щось говорю, то зовсім не з упертості. Я виходжу з основної ідеї юдаїзму: письмова та усна традиції нерозривні. Тора — це не просто сухі слова якогось тексту, а слова, які були витлумачені і передавалися від покоління до покоління. Те, що пишуть сучасні археологи, лінгвісти та інші, може бути дуже цікавим, але їхня відправна точка зовсім інша, ніж у нас. Вони уявляють, що одного разу текст було складено, та був заморожений; і тільки тепер його розморозили та вивчають у світлі сучасних знань про далеке минуле. Нам відомо, що це не так. Ми отримали Тору не вчора, і вона ніколи не була «заморожена» — вона була в нас завжди, жила серед нас у часи, коли пророкував Ірмеяу та коли Нехем'я вів свій народ. І це наша Тора — Тора, яка передавалася та роз'яснювалася нашими пророками та мудрецями, підтверджувалася вченнями та традиціями нашого народу. В одному місці Танаха говориться, що слова Тори — як «масмерот нема» («добре посаджені цвяхи»). Це означає, що вони втрачають рухливість, бо зафіксовані раз і назавжди. І все ж таки наші мудреці, що дуже характерно і показово, по-новому витлумачили цю фразу: хоча всі слова Тори — масмерот, цвяхи, вони водночас схожі на «нетаїм», або «нетіот», «рослини», бо Тора не мертва, а жива та активна.

Написати відгук

Ваше Ім’я:

Ваш відгук: Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.

Оцінка: Погано Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: