Трепет забот иудейских (А.Воронель)

Рік видання: 1976

Сторінок: 207
Мова: русский
Обкладинка: м'яка
Формат: 11,5x16,5х1

Наступні події мають таку потужну перетворювальну силу по відношенню до минулого, що часто пристосовують весь сюжет до розв'язки, як довгий сон приурочений до дзвінка будильника. Тому сюжет зазвичай і виглядає правдоподібно, що ми дивимося на нього через цю схему: майбутнє є результатом і наслідком минулого. Але мені так легко видається вибрати потрібні події з минулого життя, що я не можу розділити цю наївну віру.

     Занадто часто я бачив, як майбутнє формує, доповнює і навіть коригує минуле, так що тільки поступово воно стає тим, чим ми хочемо його бачити, - підготовкою та основою для сьогодення, і навіть не просто сьогодення, а того сьогодення, яке відповідає нашим уявленням про нього.

     Тому мені зовсім не хочеться пояснювати, як від того, що було висловлено шість років тому в цьому рукописі, я перейшов до того, що думаю і зараз відчуваю.

     І що я думаю тепер не те чи не зовсім те, що шість років тому, і не те, що три роки тому і т.д.

     До того ж, і в рукописі було висловлено зовсім не все, що я тоді думав, а лише невелика частина.

     Майже на кожне твердження в мене вже й тоді було заперечення і навіть заперечення заперечення, і я перервав своє писання не з письменницьких причин (як, втім, і почав його), а за життєвим сюжетом, який закликав мене до дії. І ця дія, не будучи включена до розповіді, проте присутня в ньому і означає більше, ніж пояснення, хоча саме і залишається незрозумілою.

     Думка багатовимірна і представляється як якесь тіло, що має свою топологію та обсяг. Але виклад завжди розмотується як нитка і існує тільки в одному вимірі. Тому виклад може бути перервано, але думка, яка складає моток, від своєї форми не змінює. Від читача слід було б очікувати, щоб він вдивлявся в цю форму, а не слідував за ниткою на дотик. Може бути. це неможливо. Можливо, і немає взагалі на світі такого читача, який на 121 сторінці до речі згадає натяк, зроблений в обережній і розпливчастій формі на 6 сторінці і з іншого приводу.

     Але, якщо він все-таки є, цей ідеальний читач-співрозмовник, який на льоту ловить натяки і розплутує неясності, читач-трудівник, готовий запівніч сидіти над твоєю працею, як над своєю, читач-друг, який не спокуситься можливістю демагогії з приводу уявних протиріч і продовжить думку, а не звузить і спотворить її, - такий читач (чи точніше - таке наше уявлення про читача) залишилося поки що в Росії. Цей фундаментальний факт ще довго визначатиме наш настрій і спосіб думок. У зв'язку з цим я досить легко належу до факту можливого нерозуміння або навіть зловмисного тлумачення моїх думок тут, на Заході. R вже чув з приводу свого рукопису, що це антиросійська книга, а також, що вона антисемітська. Хоча я розумію, що ніхто не прийме всерйоз мою думку з цього питання, я сказав би, що не вважаю свою книгу навіть антирадянською. Всі ці анти використовуються людьми, які не вміють думати, щоб позбутися реальних проблем, бо жодна реальна проблема не зводиться до ряду, складеного з 'так' і 'ні'.

Написати відгук